П Л А Н

роботи  консультпункту  ДНЗ

Вплив ЗМІ на розвиток дитини

Інформаційна епоха диктує свої закони і висуває свої вимоги .ЗМІ супроводжують життя не тільки дорослих, а і дітей .Телевізор, комп’ютер, відео давно і міцно ввійшли у життя дитини, починаючи з перших років їх існування . У багатьох сімях , як тільки дитина навчиться сидіти , її саджають перед екраном , що заміняє живе спілкування  з близькими, бабусині казки , мамині колискові, папині потішки . Сидіння перед екраном цілком  усіх улаштовує , а особливо батьків: малюк не плаче , нічого не просить , не бешкетує . Купляючи малюкові відеокасети, диски , комп’ютерні ігри, батьки, безумовно, піклуються про його розвиток  і намагаються займати його  цікавою справою. Але якщо дорослі не братимуть активної участі у спільному перегляді телепередач і комп’ютерних іграх, це може призвести до сумних наслідків, і не тільки для здоров’я дитини (про порушення  зору, осанки, дефіцит рухів сказано багато) , але і для її психічного розвитку.

         Один із найнегативніших наслідків такого « телевізійного та комп’ютерного» життя є відставання у розвитку дитини. В останні роки батьки, педагоги все частіше згадують про цю проблему : діти пізніше починають говорити, мало і погано розмовляють, їх мовлення бідне і примітивне.

            Здається , що дитина сидить біля екрану , постійно чує мовлення  і зайнята достатньо цікавою справою, Але мовлення- це не повторення чужих слів та  їх запам’ятовування . Опанування мовлення  в ранньому віці відбувається  в живому спілкуванні , коли малюк не тільки слухає , але й  відповідає на спілкування , при цьому беручи участь у розмові  своїми рухами, думками і почуття.  Не можна не забувати про особливу чуттєвість дітей і здатність дитячої психіки до навіювання. Почуття страху, небезпеки виникають у дитини після перегляду кадрів із насиллям , війною, убивством. Дорослий може не помітити змін у поведінці дитини, але страхітливі образи та звуки можуть хвилювати її у вигляді снів , підвищеної тривожності чи невротичних симптомів.

 Наприкінці зупинимось на впливі реклами  на психіку дитини. У дитини дошкільного віку психіка  особливо вразлива до яскравих образів, їх швидкої зміни, мерехтіння тощо. Ефект мерехтіння  відеокадрів може призвести до дисгармонії  мозкових ритмів , їх збою.

               Згадане вище не означає потребу виключити з життя дітей ЗМІ . Це неможливо  та й несуттєво. А дже існує багато телепередач та комп’ютерних ігор, що є енциклопедією моральності та знань про навколишній світ. Але підключати дітей до  такої  інформаційної техніки  можна тільки тоді , коли вони готові використовувати  її за призначенням , коли вона стане для них засобом отримання  потрібної інформації , а не  повновладним господарем їхніх душ.

                                         ПОРАДИ  БАТЬКАМ

- Не піддавайтесь спокусі полегшити собі життя  , посадивши малюка перед телевізором , а самим зайнятись справами. Пам’ятайте,що психіка дитини формується тільки у спільній діяльності з дорослим.

-Чітко  регламентуйте  перегляд дитиною телепрограм , роботи за комп’ютером. Максимальна кількість  часу біля екрану не повинна перевищувати від 15 -20 хвилин до 1 години  на день (біля комп’ютера- не більше ніж 12 хвилин ) для  старших дошкільнят.

- Намагайтесь не дозволяти дитині переглядати рекламу , а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію.

-Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів, використаних комп’ютерних  ігор.

-Після обговорення можна запропонувати малюкові намалювати героїв фільму, гри чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.

       Таким чином , пам’ятаючи про значну роль ЗМІ  у житті кожної людини, ми повинні пам ‘ятати про ту відповідальність , що покладена на дорослих :зробити все можливе , щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.